| Враги врагов моих, друзья мои |
|
|
Tuesday, 26 July 2005 | Зэев Фрайман для раздела Авторское Классические, как из пособий по истории взятые антисемиты из киевской Международной академии управления персоналом, те самые, которые организуют конференции по борьбе с мировым заговором сионистов и требуют от президента Ющенко организовать высылку евреев с Украины, дабы ликвидировать угрозу стране и нации, выступили с новой инициативой.Они опубликовали «Народную доску позора», в которой перечислили имена не столько собственно евреев, сколько «примкнувших к ним» украинцев, выступающих пособниками злокозненных сионистов и евреев. Собственно, ничего оригинального в этом нет, таков путь всех фанатиков: стремиться к уничтожению в том или ином варианте «предателей». Путь, по которому шли и те, кто отправлял немцев в концлагеря «за связь и пособничество», кто резал украинскую интеллигенцию во Львове, ко взрывает гостиницы на Синае...
Единственно, за что можно быть благодарным этим типам, так это за имена – это очень правильно и полезно знать имена людей, которых подлецы считают подлецами.
Зинченко, «бывших управляющий партии еврейской власти», Червоненко, «заместитель криминально-шизоидного Рабиновича», Воронин, «известный своими украинофобскими взглядами», Москаль, «публичный защитник еврейского расизма», Свистков, «украинофоб и сионофил», Майборода и Заремба, Грабковский и Кичигин... Из там много, врагов моих врагов, полный текст на языке оригинала я привожу в конце статьи – чтобы не радовать этих фанатиков дополнительными посещениями их сайта.
И еще одна ведь, связанная с этим документом – обидная, болезненная, в каком-то смысле даже оскорбительная; но не рассказать о ней я не могу.
Поскольку текст «Народной доски позора» написан на украинском, которым я не владею, то с просьбой о переводе я обратился к знакомой, приехавшей оттуда, с Украины. Возвращая мне текст Женя, которая в Израиле менее двух лет, сказала, что некоторые слова она не смогла перевести, «потому что их нет в украинском». Ей, новой репатриантке, неизвестно пока, что сомнительной честью изобретения и популярности такого слова, как «юдо-нацизм», мы, евреи и израильтяне, обязаны вовсе не украинцам...
НАРОДНА ДОШКА ГАНЬБИ
Розповсюджувачі, захисники і підтримувачі юдо-нацизму
та організованої єврейської злочинності в Україні О.Зінченко – колишній керівний працівник єврейсько-більшовицького ЦК ВЛКСМ, колишній керівник СДПУ(о) – «партії єврейської влади», колишній голова комітету з питань свободи слова ВР України, який «вчив» Кучму на «плівках Мельниченко» як треба боротися з опозиційними українськими ЗМІ, незабаром колишній Держсекретар України.
Є.Червоненко – кавалер аж трьох кучмівських орденів «За заслуги», заступник кримінально-шизоїдного Рабиновича у «Всеукраїнському єврейському конгресі», довірена особа міжнародної єврейської мафії, яка призначає на державні посади відомих кримінальних злочинців, поки що міністр транспорту та зв’язку України.
В.Воронін – в.о. голови Держкомнац України, відомий своїми ?україножерськими? поглядами, кучмівським прислужництвом, постійними доносами та систематичним підступним переслідуванням українських ЗМІ та організацій.
Г.Москаль – колишній голова Держкомнацу, нинішній заступник міністра внутрішніх справ, затятий кучміст, прислужник СДПУ(о), якого прилюдно та неодноразово звинувачено у тяжких злочинах.
М.Лубківський – перший заступник Держсекретаря України, колишній кучмівський прес-секретар МЗС, який роз’ївся за державні кошти, щоб стати свідомим українофобом та публічним захисником єврейського расизму, юдо-нацизму і єврейської організованої злочинності.
Д.Свістков – заступник прес-секретаря МЗС України, що продовжує кучмівські традиції свого попередника Лубківського з паплюження міжнародного іміджу України, українофобії та сіонофілії.
О.Фельдман – колишній таксист, харківський «барахольщик», сьогодні – нардеп та голова Єврейського фонду, затятий та підлий переслідувач українських ЗМІ та організацій.
В.Рабинович – патологічний україножер, кримінальний злочинець, хабадник (тобто юдо-нацист), шизофренік і за сумісництвом – голова «Всеукраїнського єврейського конгресу».
П.Кичигін – зловісний «кедебешник», можливо, діючий агент ЦРУ або Моссаду (це питання до СБУ), головний редактор україножерського кольорового смітника – газети «2000», пов’язаної із Суркісом – Медведчуком.
С.Грабовський – заступник головного редактора журналу «Сучасність», американо-ізраїльський «грантожер», просіоністський попихач та «паперомарач».
М.Стріха – пристосуванець, псевдопатріот, дуже посередній журналіст, але знаний «грантожер», тобто свідомий найманець антиукраїнських сил.
Майборода та Заремба – співробітники Інституту етнополітичних досліджень НАН (директор – затятий кучмівський прислужник І.Курас), які на замовлення єврейсько-расистських організацій складають недолугі «експертні» висновки проти українських ЗМІ та організацій.
І.Саприкіна – заступник голови Шевченківського райсуду м. Києва, яка на догоду протизаконних єврейсько-расистських організацій прийняла протиправне рішення по закриттю наймасовішої української газети «Сільські вісті».
О.Найман – дрібний «професійний єврей», один з керівників жидо-масонської організації «Бнай-Бріт» в Україні.
Й.Зісельс – голова сіоністської федерації в Україні, тобто свідомий єврейський расист, якого ізраїльські ЗМІ звинувачують у масштабному пограбуванні євреїв-іммігрантів.
Антинаклепницька Ліга України звертається до всіх національно свідомих, патріотично налаштованих громадян України влаштувати всім поіменованим особам громадський бойкот та суспільну ізоляцію: не вітатися з ними, не подавати їм руки, не спілкуватися та не виконувати ніяких їхніх прохань або розпоряджень.
Просимо також надсилати на Народну Дошку Ганьби відомих вам осіб, ЗМІ та організації, які є розповсюджувачами, захисниками або прибічниками єврейського расизму, юдо-нацизму і єврейської організованої злочинності в Україні. |